Озеро Святе переллється в Білорусь?

6 липня 2012 року
Озеро Святе переллється в Білорусь?

За останні два роки в ЗМІ з’явилося чимало публікацій з приводу господарчої діяльності на Хотиславському кар’єрі, що в Брестській області республіки Білорусь. Незалежні українські фахівці переконані, що розробка кар’єру, особливо її другої черги, вплине не тільки на Шацькі озера, але й на ратнівські водойми.

Жителі села Тур, що в Ратнівському районі, гордяться своїм озером Святим.

– Наш край Бог наділив щедро, – каже сільський голова Микола Головій. – Бо маємо навколо села аж чотири озера: Турське, площею 1346 гектарів, Святе займає 44 гектари, Довге – 27, Веліхове – 40 гектарів. Правда воно розташоване на кордоні з Білоруссю і належить двом державам.

У Святому багато риби. Щуки тут сягають понад двох метрів, а лящі виловлюють завбільшки з порося – ножем не можуть розрізати, то розрубують рибину сокирою. Однак з розробкою Хотиславського кар’єру озеро може зникнути.

– До кар’єру з нашого села якихось п’ять кілометрів. Ми спілкуємося з білорусами, які розповідають, що в Хотиславі на новозбудованому підприємстві вже випускають цеглу, на черзі – друга лінія з виробництва блоків, – продовжив сільський голова.

Тож у грудні минулого року Волинська обласна рада ухвалила звернення до Президента та Прем’єр-міністра України, в якому зазначається, що розробка кар’єру проводиться біля кордону нашої держави, поблизу озера Турське, яке є основним джерелом регулювання водного режиму на Турській осушувальній системі площею 10 тисяч гектарів, а також Шацького національного парку, до складу якого входить понад 30 унікальних озер. З подібним листом звернувся до керівників держави і депутат Верховної Ради України Віктор Олійник:

– Думаю, що незабаром мені надійде відповідь від Миколи Азарова, – повідомив Віктор Степанович. – Вдатися до такої заяви мене змусили результати конференції, яка проходила в Києві 30 березня, і де українські фахівці заявили, що на сьогодні нема серйозної експертизи щодо впливу кар’єру на довкілля. Однак наших фахівців не допускають до кар’єру, білоруська сторона пропонує вірити тільки їхнім розрахункам. Але Білорусь – зацікавлена сторона. Не думаю, що нині до екологів там надто прислухаються. Тож Україна, як учасник багатьох міжнародних угод, які стосуються збереження фауни і флори, повинна апелювати і до міжнародної спільноти. І головне сьогодні – не допустити другої черги. Бо при її розробці утвориться воронка в 40 метрів (при першій черзі – 12 метрів). Тож може виникнути велика проблема, коли вода і справді піде в Білорусь не тільки з наших волинських озер, але і з сільських криниць. Адже зниження рівня води вплине на розвиток лісового й сільського господарства. Збитки можуть бути великі.

Марія ДУБУК, www.visnyk.lutsk.ua


Ваша думка:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • RSS
  • Twitter
  • Facebook
  • YouTube






Copyright ©2012, Collaboration Without Borders
Сайт розроблено студією ШВИДКО.КОМ.