Хотиславський кар’єр був розвіданий ще за радянських часів, і у 80-х роках там почалося видобування. Тутешні поклади піску та вапна вважаються найбільшими не лише в Білорусі, але й в усій Європі.

Верхній шар кар’єра – це торф глибиною до 5 м, далі будівельний пісок, кварцовий пісок глибиною залягання від 10 см до 18 м, його запаси 26 000 тонн. Зокрема, кварцовий пісок почали видобувати ще у 1984 році, він ішов на Брестський електроламповий завод. Це дуже якісний пісок, який у Європі майже не видобувається. Далі, починаючи з 15 м і до 70 м, – це запаси вапна дуже високої якості, фактично в Європі більше немає такого кар’єру, який би міг давати таке вапно. Технології, які існують сьогодні, дозволяють білорусам видобувати ці корисні копалини до глибини 70 м.

Але на нижчих шарах, починаючи з 15-18 метрів, вапно дуже губчате і вбирає в себе багато води. Коли її відкачують, вода прибуває із навколишніх підземних горизонтів, як наслідок рівень ґрунтових вод знижується.

Хотиславське родовище має близько 500 мільйонів тонн запасів високоякісної крейди, вапняку, пісків високих фракцій. Вапняк як найкраще підходить для виробництва цементу. Крейда в Хотиславському родовищі чиста – 96 відсотків. Це дуже цінний матеріал для будівельної галузі. Висока якість крейди дозволяє використовувати її також у хімічній, лакофарбовій промисловості, медицині, для розкиснення ґрунтів і виробництва комбікормів у сільському господарстві. Вміст кар’єру являє собою шар чистого кварцового піску, придатного для виготовлення виробів з залізо- і силікатобетону. За різними оцінками, корисні копалини зберігаються на площі не менше 2 тис. га. Поки розвідано тільки 400 га, розробляти які, за оцінками фахівців, можна близько двохсот років.

Ще за часів СРСР близько села Хотислав планувалося зведення найбільшого в Європі комбінату будівельних матеріалів і цілого містечка для 5 тисяч працівників. Але незабаром роботи на десяток років виявилися заморожені.

У 1994 році запроектовано та розпочато будівництво потужного комплексу по видобутку та виробництву будівельних матеріалів, в який входить кар’єр «Хотиславський» та виробничі потужності. За 4 роки через фінансові труднощі та протести екологів проект зупинили.

У 2008 році білоруське підприємство «Трайпл» відновило роботи над проектом. «Трайплом» володіє бізнесмен Юрій Чиж, який належить до «придворних бізнесменів» президента Лукашенка.

Наразі родовище використовують, аби видобувати крейду. Чи не найбільше занепокоєння у волинських екологів викликає розробка другої черги родовища, яка повинна сягнути глибини понад 40 метрів.

Тривалість видобутку крейди і піску триватиме понад 30 років. За цей час при роботі Хотиславського кар’єру планують викачати мільйони кубометрів води. Це співмірно з третиною водних запасів Волині.

Як повідомляє офіційний веб-сайт корпорації «Трайпл»: «В рамках реалізації комплексного проекту з освоєння Хотиславського родовища крейди і кварцових пісків планується запуск наступних виробничих потужностей:

* Завод з виробництва класифікованого кварцового піску;

* Завод з випуску силікатної цегли і стінових блоків з ніздрюватого бетону;

* Завод з випуску тонкодисперсної крейди та вапна;

* Завод з виробництва цементу».

Із Хотислава до українського кордону — лише 300 метрів, до Турського озера, котре є серцем меліоративної системи, 15 кілометрів, а до самого Світязя — 27 кілометрів.

Найбільша небезпека, котра може загрожувати каскаду Шацьких озер через добування крейди білорусами – зниження рівня ґрунтових вод. Що може викликати обміління Шацьких озер. Озера мають карстове походження – утворилися у великий льодовиковий період і пов’язані між собою. Якщо трапиться щось із одним озером, то постраждають й інші. А територія, на якій розробляється кар’єр, розташована нижче, ніж Шацькі озера.

Озера є окрасою Шацького національного парку, їх близько 30-ти. На сьогодні українські природоохоронні структури мають дані по 23 озерам, а про 7 немає відомостей не лише про екологічний стан, а й загальної характеристики. Це дуже крихка екосистема, вона має повільний водообмін і все, що змивається з берегів, осідає на дні. Крім того, чітко виділяється декілька зон від поверхні до дна, в яких відбуваються свої процеси, тому будь-яке порушення цієї рівноваги приводить до того, що повністю відбувається загибель флори, фауни, зміна екологічного стану озер.

Кар’єр при його розробці перетне кілька водоносних горизонтів. Один із цих горизонтів є дуже важливим для Шацьких озер, бо створює у них внутрішній тиск, завдяки чому і в спеку, і в дощі ці озера не змінюють свого рівня.

На сьогодні навіть якщо роза вітрів повертається із Білорусі, то важкі метали, зокрема плюмбум, калій, сполуки сірки доносить до Шацьких озер, і вони осідають в донних відкладах. Тож зараз в Шацьких озерах накопичились як радіонукліди, так і важкі метали.

Під вплив від господарської діяльності на Хотиславському кар’єрі потрапить територія у радіусі до 30 кілометрів. Для Волині це загрожує величезною катастрофою. Взагалі може зникнути озеро Святе. Головна гордість краю – озеро Світязь – ймовірно обміліє і втратить більшу частину плеса.

Охоронці навколишнього середовища припускають, що розробка родовища може призвести до пересушення на території України 40 тисяч гектарів сільськогосподарських та лісових угідь. На їх думку, це може викликати зниження урожайності сільськогосподарських культур на 50%. В зону впливу кар’єру потрапляє 11 населених пунктів, в побутових криницях яких, ймовірно, зникне вода. Також можуть зникнути гриби та ягоди. Якщо зникнуть чорничники у соснових лісах – жителі позбудуться одного з найпоширеніших промислів. Та й, зрозуміло, що коли обміліє каскад Шацьких озер, Волинь позбудеться і натовпу відпочиваючих, котрих зараз приваблює Світязь.

Від зниження рівня ґрунтових вод можуть постраждати унікальні вільхові і соснові ліси, котрі ростуть у Поліській зоні. Проте за 25-40 кілометрів від кар’єру знаходяться різноманітні заказники та пам’ятки природи. В ймовірній зоні впливу Хотиславського кар’єру було виявлено 7 видів рослин та 6 видів тварин, котрі занесені до Червоної книги.

Якщо взяти карту основних озер (Світязь, Пулемецьке, Луки, Люцимер, Пісочне, Острівне, Чорне, Велике, Соминець ) і подивився їх водообмін, то в озерах, які знаходяться на найближчій відстані – 12 км, 14 км, 18 км до цього кар’єру, водообмін за 5 років зменшився у 2,8, 5 і 2,6 разів. Маємо чіткий сигнал про те, що йде уже негативний вплив на довкілля України.

Проблема також в тому, що Полісся фактично на сьогоднішній день забезпечує два величезних водних басейни – Балтійський та Чорноморський.

На сьогодні немає інформації про проведення робіт у кар’єрі, яку повинні надавати білоруські колеги, згідно Конвенції ООН. Управління екології Волинської області зверталося декілька разів до білоруської сторони, і там контакту як такого немає. Тому йде грубе порушення цієї Конвенції.

  • RSS
  • Twitter
  • Facebook
  • YouTube






Copyright ©2012, Collaboration Without Borders
Сайт розроблено студією ШВИДКО.КОМ.