Чим розробка кар’єру в Білорусі загрожує Волині?

16 серпня 2012 року
Чим розробка кар’єру в Білорусі загрожує Волині?

Мовою білоруських документів.

Інформаційна війна, яка розгорнулася у ЗМІ навколо розробки Хотиславського кар’єру, триває близько чотирьох років. Основний акцент – через промисловий видобуток копалин у родовищі можуть де-факто зникнути Шацькі озера та перлина Волині – унікальне озеро Світязь. Однак, якщо дослідити окремі документи, на яких зокрема ґрунтується офіційна позиція білорусів, можна виявити деякі цікаві моменти.

Хотиславська крейда – «золота» жила Лукашенка

Родовище будівельних матеріалів «Хотиславське» розташоване в Малоритському районі Брестської області Білорусі. За інформацією РУП «Білгеологія», балансові запаси промислових категорій, доступні для відкритої розробки, становлять 26,3 мільйона кубометрів піску та 38,8 мільйона кубометрів крейди.

Пісок можна використовувати для виробництва будматералів, бетону, розчинів, а також у металургії, скляній та нафтохімічній промисловості.

А от якість крейди дозволяє виробляти вапно І та ІІ сортів, використовувати її в хімічній, лакофарбовій, медичній промисловості, для виробництва комбікормів для сільського господарства.

За інформацією білоруських ЗМІ, це – найбільше родовище першокласної крейди в Європі. Тож враховуючи економічну кризу, яку з труднощами долає Білорусь, то розробка родовища – «золота жила» для країни.

Варто додати, що родовище має розробляти компанія «Трайпл», яку пов’язують із білоруським бізнесменом Юрієм Чижом. Цей підприємець свого часу потрапив до «чорного списку» ЄС, оскільки фінансує режим Лукашенка через свій холдинг «Трайпл».

На що не звертали уваги ЗМІ

Уже чотири роки не затихає скандал навколо будівництва Хотиславського кар’єру в Білорусі неподалік унікальних Шацьких озер. У ЗМІ розгорнулася ціла кампанія, де триває пінг-понг аргументів між українською та білоруською сторонами. Експерти роздають наліво і направо коментарі, висловлюючи як обґрунтовані, так і не вельми думки та прогнози.

ІА ZIK уже неодноразова повідомляла про потенційну загрозу через розробку кар’єру перлині Волині – озеру Світязь. Однак цього разу вирішила проаналізувати документи, на яких базується позиція білорусів. Чомусь українські ЗМІ приділили їм, вочевидь, недостатню увагу, хоча і там можна виявити доволі цікаву інформацію.

Очевидно, що такими документами є «Звіт про проведення оцінки впливу на навколишнє середовище видобутку крейди на ділянці родовища «Хотиславське» в Малоритському районі Брестської області» (далі – ЗВНС), який у 2009 році підготували фахівці НПЦ НАН Білорусі з біоресурсів, а також «Заява про вплив на навколишнє середовище запланованої господарської діяльності «Розробка крейдових покладів родовища «Хотиславське» (ІІ черга) в Малоритському районі Брестської області» (далі – ЗВГД) того ж року. Перший із цих документів є у вільному доступі на сайті Мінприроди Білорусі (першадруга книга), другий – на ВЕБ-сторінці компанії «Трайпл», яка і займається розробкою кар’єру.

Білоруси самі визнали загрозу для пам’ятки природи на Волині

Приміром, ЗВГД традиційно для білорусів стверджує: «Зміни, викликані кар’єрним водовідливом в ґрунтовому і напірному водоносних горизонтах, не досягнуть національного парку «Шацькі озера» та його об’єктів – озер Кримне, Оріхівське, Пісочне та ін. Відповідно, освоєння другої черги родовища «Хотиславське» не вплине на існуючий гідрологічний режим даної особливо охоронюваної природної території на Україні».

Щоправда, у цьому ж документі зазначається, що вплив кар’єрного водовідливу може позначитися на існуючому гідрологічному режимі і умовах встановленого водообміну з підземними водами озера Святе на Волині уже в 2029 році (тобто на 19-му році розробки кар’єру). «За даними моделювання, очікуване скорочення підземного живлення озера Святе складе близько 45%», – йдеться у документі.

До слова, озеро Святе – це мальовнича пам’ятка природи загальнодержавного значення, яка розташована всього за 5 кілометрів від кар’єру. Що для нього означатиме скорочення підземного живлення майже на половину – оцінити вельми складно, але можна стверджувати, що нічого хорошого.

Особливу увагу слід звернути також і на природоохоронні заходи, які білоруси запланували при розробці ІІ черги Хотиславського родовища, коли його площа сягне 50 гектарів. Чи не основний із них – це створення гідравлічної «завіси» по контуру кар’єру влаштуванням спеціальної компенсаційної системи інфільтраційних каналів з подачею до них вод кар’єрного водовідливу.

Але далі зазначається інший суттєвий момент: «Встановлено, що ефект гідравлічної завіси з допомогою компенсаційної системи інфільтраційних каналів досягається влаштуванням з півдня від кар’єра двох каналів шириною по дну 10 метрів і наповненням води 2,5 метра, а з півночі – одним каналом з тими ж технічно-експлуатаційними характеристиками, але уже до 2029 року (19 років розробки кар’єру) застосування двох каналів для локалізації депресії ґрунтових вод буде недостатньо».

При цьому слід додати, що білоруські вчені у ЗВГД визнали – ця інформація суто теоретична, «зібрана на літературних даних» без експериментального підтвердження.

«Основні розрахунки природоохоронних заходів і конструктивних елементів компенсаційних систем у зв’язку із застосуванням розрахункових параметрів, базованих на літературних даних, є орієнтовними, приблизними, мають теоретичний характер і потребують експериментального підтвердження», – йдеться у документі.

Тобто реальний вплив на природне середовище навколо кар’єру фахівці зможуть оцінити лише в умовах розробки родовища. Але якщо радикальні негативні зміни таки стануться – навряд чи вдасться запобігти халепі.

Офіційний «одобрямс» і дипломатія

На початку був згаданий і інший документ, який розміщений у вільному доступі на сайті білоруського Мінприроди. Це зроблено задля того, аби продемонструвати деякі розбіжності в офіційній позиції Білорусі. У ЗВНС чомусь відсутня інформація про ймовірну неефективність запланованих природоохоронних заходів, як-от створення гідравлічної завіси. Чому так трапилося – невідомо, але в автора немає підстав для сумнівів у компетентності фахівців Національної академії наук Білорусі. Хіба що хтось у міністерстві повважав цю інформацією не вельми важливою.

Лишається сподіватися, що українська сторона проявить принципову позицію щодо розробки білорусами Хотиславського родовища. І, очевидно, послідовно відстоювати безпеку волинських озер має насамперед голова ОДА Борис Клімчук, який чудово розуміється у місцевих реаліях, і, водночас, має серйозний козир – величезний досвід на дипломатичній службі, попрацювавши послом України у Литві та Азербайджані.

Адже саме дипломатичним шляхом і треба вирішувати конфліктну ситуацію із сусідньою державою.

Мирослав Ватащук, спеціально для IA ZIK


Ваша думка:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

  • RSS
  • Twitter
  • Facebook
  • YouTube






Copyright ©2012, Collaboration Without Borders
Сайт розроблено студією ШВИДКО.КОМ.